Вислови, які допомагають встановити контакт:
«Те, що Ви мені повідомите, лишиться між нами (лише з Вашого дозволу я розповідатиму колегам необхідну їм інформацію для надання Вам допомоги)».
«Ви можете самі визначати рівень відвертості зі мною – про що бажаєте говорити, а про що ні».
«Зараз багатьом людям тяжко відновити довіру до інших».
«Не уявляю, як вам важко».
«Те, що вас трясе/дратує/чіпляє – це нормально. Це нормальна реакція».
«Що я можу зараз для вас зробити?»
«Ви їли? Пили?» (нагадувати пити воду – якщо людина щойно пережила стресову або кризову ситуацію).
«Я не можу вирішити це за вас. Але ми можемо поговорити, як краще це зробити, спланувати?»
«Якщо ви вважаєте, що я не можу вам допомогти. Може є хоч щось, що я можу для вас зробити?»
Пам’ятайте, що є кілька каналів передачі інформації. Для кожної людини характерні свої моделі поведінки, мислення та емоційних реакцій. Для того, щоб надати допомогу людині з емоційними проблемами, варто зрозуміти, яке її ставлення до проблеми, поведінка (з чим людина звертається по допомогу), думки та емоції.
Поведінка. Нам безпечніше звертатися по допомогу з якоюсь «зовнішньою» проблемою: «моя дитина відмовляється від їжі», «у мене болить голова», «у мене напади сильного серцебиття», «я не можу спати», «мій чоловік постійно свариться зі мною», «у мене не вистачає грошей», «я не можу зосередитися, думати»,.. Людині легше розпочати бесіду, описуючи свою поведінку або негативні наслідки подій.
Думки. Запитайте, що людина сама думає про ситуацію, яка склалась. Всередині нас постійно лунає внутрішній діалог, який може будуватись на негативних стратегіях інтерпретації: «я не зможу цього зробити», «я дурний», «я нікому не потрібний», «вони хочуть тільки грошей», «мені ніхто не зможе допомогти», «я сходжу з розуму».
Емоції. У нашій культурі склалося негативне ставлення до відкритого вираження емоцій, і люди вважають, що вони повинні здаватися впевненими, врівноваженими і сильними.
Якщо попередні етапи роботи ви пройшли успішно, і людина зрозуміла, що може відкрито виражати свої емоції, то вони прориваються назовні потоком слів, сліз, тілесних реакцій (рухи, жести, тремтіння). Заохочуйте це, але не нав’язуйте. Людина може розпочати кричати, гніватися, впадати у відчай. Проте саме це і є терапевтичним для людини. Стримування переживань може призвести до функціональних та емоційних розладів. Вам може бути тяжко вислуховувати такі слова. Лишайтесь спокійним і дайте людині час на проживання своїх переживань. На цьому етапі не варто розробляти плани покращення ситуації і давати поради. Дайте клієнту прожити ці емоції, бо, можливо, більше ніде у нього на це немає можливості.
Якщо людина розпочинає свою бесіду з поведінки, то слід ставити уточнюючі питання. А потім спробувати дізнатися, що людина думає, далі – спробувати прояснити її переживання.
Після вираження емоцій і встановлення ймовірної причини людина зазвичай готова перейти на когнітивний рівень і проаналізувати, які рішення були прийняті на основі переживань (чоловік щодня очікує приходу злочинців). Далі одним із варіантів роботи може бути застосування техніки реалістичного прогнозування (КПТ) в поєднанні з релаксаційними прийомами.
Поміркуйте, як Ви можете дати зрозуміти іншому, що чуєте не лише його слова, а й переживання? Якої підтримки хотіли б Ви в подібній ситуації? Часто нам буває тяжко слухати слова клієнта, нас чіпляє історія в певних моментах і хочеться плакати. Відмічайте і визнавайте в собі ці емоції. Часто саме це дозволяє проявити участь у підтримці людини.
Детальніше:
Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам та сім’ям з дітьми зі Сходу України
ОГОЛОШЕННЯ Державна установа «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров’я України» (далі – Центр) у зв’язку з стрімким збільшенням кількості випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – COVID-19) серед мешканців міста Києва, з 23 березня 2021 року до 09 квітня 2021 року працює в дистанційному режимі. […]
Шукайте постери щодо психічного здоров’я для завантаження у розділі “Методичні матеріали“
19.03.2020 – У розділі Інформаційні матеріали опубліковано низку інформаційних та методичних матеріалів щодо питань психічного здоров’я та психосоціальної підтримки під час спалаху коронавірусної інфекції COVID-19.